Вигляд на руїни зикурату Еурмеімінанкі. Ілюстрація до «Історії Єгипту, Халдеї, Сирії, Вавилонії та Ассирії», (т.4)[1]Ґастона МаспероРуїни зикурату Еурмеімінанкі. Ілюстрація до книги «Престоли і палаци Вавилона і Ніневії»Джона Філіпа Ньюмана (John Philip Newman), 1876Руїни зикурату Еурмеімінанкі. Ілюстрація до книги «Людина і Земля», (т.1)Жан Жак Елізе РеклюРуїни вершини зикурату Еурмеімінанкі — Храму Набу. Автор — Едвард Айвз, 1773. Напис на малюнку — «Вавилонська вежа, вежа Німрода. Висота — 126 футів» (38.4 м.)
Я (Навуходоносор II) відновив і довів до досконалості диво Борсиппи, храм семи сфер світу. Я звів його з цеглин та вкрив міддю. Я оздобив це святилище Бога мармуром та коштовним камінням.
У 1998 році австрійські археологи встановили, що на момент завершення будівництва висота зикурату становила 231 футів (70,4 метри). Фундамент та 1 — 5 рівні були побудовані з випаленої цегли. Перші два рівні були покриті чорним бітумом. Третій, четвертий і п'ятий виступи були вкриті синьою поливою і, можливо, прикрашені фігурами биків і левів. Шоста та сьома тераси, поряд з святилищем, були повністю побудовані з необпаленої цегли-саману, всередині додатково зміцненої бітумом та шарами очерету, які вкривались рогожею. Вершину зикурата увінчувало святилище з кімнатами для прислуги і священиків — храм Набу, який був астрологічним та освітнім центром нововавилонського періоду і мав велику бібліотекуклинописних табличок, тому отримав ще одну назву — «Вежа мов»[4]. Його зруйнував у 484 до н. е.перський цар Ксеркс під час придушення повстання проти Імперії Ахеменідів. Згадується під час грецького і римського панування у Месопотамії. На руїнах храму Набу містяться сліди значного опалення до склоподібної маси, що свідчать про ймовірне його зруйнування внаслідок удару потужної блискавки та займання очерету та бітуму[5]. До археологічних досліджень, які провів Роберт Йоганн Кольдевей у 10-х роках XX cт., Еурмеімінанкі, спираючись на твердження Геродота, ототожнювали з руїнами Вавилонської вежі і саме під цією назвою зикурат фігурує у давніх текстах та зображеннях[6]. На відміну від Етеменанкі, руїни зикурату Еурмеімінанкі висотою 172 фути (52,4 м.) p, збереглись до нинішнього часу.